Склад препарату:

  • Діюча речовина - carbimazole
  • Допоміжні речовини 5 мг – маніт (Е 421), целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кислота лимонна безводна, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат
  • Реєстраційне посвідчення № UA/12191/01/01 від 11.05.2012
  • Порушення функції щитовидної залози, пов’язані з гіперпродукцією її гормонів (гіпертиреоз)
  • Підготовка до тиреоїдектомії при гіпертиреозі
  • Терапія до і після лікування радіоактивним йодом

Eспа-Карб застосовують тільки при гіперфункції щитовидної залози, що була підтверджена лабораторними тестами.

Дорослі.

Доза на початку лікування повинна становити 20-60 мг, її слід титрувати залежно від функції щитовидної залози до досягнення еутиреоїдного стану пацієнта, щоб зменшити ризик надлишкового лікування і, як наслідок, гіпотиреозу. Подальше лікування проводять одним із двох способів.

Підтримуюча терапія

Kінцева доза, як правило, становить 5-15 мг на добу, яку можна прийняти як одноразову добову дозу. Терапію продовжують протягом не менше 6-18 місяців. Рекомендується постійний контроль функції щитовидної залози разом із відповідним підбором дози для підтримки еутиреоїдного стану.

Схема блокування-заміщення:

Підтримуються початкові дози 20-60 мг на добу, додатково призначають L-тироксин 50-150 мкг на добу, щоб запобігти гіпотиреозу. Терапія триває протягом не менше 6-18 місяців.

Пацієнти літнього віку

Якщо немає будь-яких протипоказань або застережень, то такі пацієнти не потребують спеціального дозування.

Карбімазол залежно від його дозування гальмує вбудовування йоду в тирозин, а отже, додатковий синтез гормонів щитовидної залози. Ця властивість уможливлює симптоматичну терапію гіперфункції щитовидної залози незалежно від її етіології.

На виділення вже синтезованих гормонів щитовидної залози він не впливає. Цим пояснюється в окремих випадках різна тривалість латентного періоду дії препарату до нормалізації концентрації тироксину та трийодтироніну в сироватці крові, тобто до клінічного покращення стану. Препарат не впливає також на гіпертиреоз внаслідок виділення гормонів після деструкції клітин щитовидної залози, наприклад, після радіотерапії або при тиреоїдиті.

Підвищена індивідуальна чутливість до карбімазолу або до інших компонентів препарату.

Тяжкі, вже існуючі порушення з боку системи крові, тяжка печінкова недостатність.

Побічні реакції

Побічні реакції зазвичай виникають протягом перших 8 тижнів лікування. Найчастіше спостерігалися такі реакції: нудота, головний біль, артралгії, незначні шлунково-кишкові розлади, шкірні висипання, свербіж. Ці реакції, як правило, транзиторні і не потребують відміни препарату.

З боку крові: пригнічення кісткового мозку, нейтропенія, еозинофілія, лейкопенія, агранулоцитоз; рідко – панцитопенія/апластична анемія, тромбоцитопенія; дуже рідко – гемолітична анемія. Пацієнтів необхідно поінформувати, що у разі виникнення ангіни, синців або кровотеч, виразок у роті, гарячки, нездужання вони мають негайно припинити прийом препарату і звернутися до лікаря. Такі пацієнти потребують негайного аналізу крові, особливо ті, у кого є будь-які клінічні ознаки інфекції.

З боку нервової системи: головний біль.

З боку травного тракту: нудота, незначні шлунково-кишкові розлади.

Загальні порушення: гарячка, нездужання.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, гепатит, холестатичний гепатит, холестатична жовтяниця, які потребують припинення застосування препарату.

З боку шкіри та її похідних: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка. Були поодинокі повідомлення про випадіння волосся.

З боку кістково-м’язової системи: у поодиноких випадках – міопатія. Пацієнти, у яких після лікування карбімазолом виникає біль у м’язах, повинні постійно контролювати рівень креатинінфосфокінази.

Реакції гіперчутливості: набряк Квінке, мультисистемні реакції гіперчутливості (шкірний васкуліт, реакції з боку печінки, легень і нирок).

З боку судин: кровотечі.

Передозування

Випадки передозування не описані.

Особливості застосування

При виникненні перших ознак і симптомів розладу печінки (біль у верхній ділянці живота, відсутність апетиту, загальний свербіж) прийом препарату слід припинити і негайно провести моніторинг функції печінки.

Карбімазол слід застосовувати з обережністю пацієнтам з легкою і помірною печінковою недостатністю.

При тяжкому порушенні функції печінки лікування необхідно припинити. Період напіввиведення може збільшуватися у зв’язку з розладами функції печінки.

Під час призначення радіоактивного йоду слід на цей період припинити лікування карбімазолом.

Хворим, які не можуть виконувати інструкції щодо застосування препарату або не можуть обстежуватися регулярно, не слід лікуватися карбімазолом.

Пацієнтам, у яких можливе виникнення судом або погіршення пам’яті, слід регулярно робити аналіз крові.

Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати цей препарат.

Застережні заходи необхідні пацієнтам з внутрішньогрудинним зобом, який може погіршити початкове лікування карбімазолом. Обструкція трахеї може виникнути через внутрішньогрудинний зоб.

18+

Склад препарату:

  • Діюча речовина - carbimazole
  • Допоміжні речовини 10 мг – маніт (Е 421), целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кислота лимонна безводна, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, заліза оксид жовтий (Е 172)
  • Реєстраційне посвідчення № UA/12191/01/02 від 11/05/2012
  • Порушення функції щитовидної залози, пов’язані з гіперпродукцією її гормонів (гіпертиреоз)
  • Підготовка до тиреоїдектомії при гіпертиреозі
  • Терапія до і після лікування радіоактивним йодом

Eспа-Карб застосовують тільки при гіперфункції щитовидної залози, що була підтверджена лабораторними тестами.

Дорослі.

Доза на початку лікування повинна становити 20-60 мг, її слід титрувати залежно від функції щитовидної залози до досягнення еутиреоїдного стану пацієнта, щоб зменшити ризик надлишкового лікування і, як наслідок, гіпотиреозу. Подальше лікування проводять одним із двох способів.

Підтримуюча терапія:

Kінцева доза, як правило, становить 5-15 мг на добу, яку можна прийняти як одноразову добову дозу. Терапію продовжують протягом не менше 6-18 місяців. Рекомендується постійний контроль функції щитовидної залози разом із відповідним підбором дози для підтримки еутиреоїдного стану.

Схема блокування-заміщення:

Підтримуються початкові дози 20-60 мг на добу, додатково призначають L-тироксин 50-150 мкг на добу, щоб запобігти гіпотиреозу. Терапія триває протягом не менше 6-18 місяців.

Пацієнти літнього віку

Якщо немає будь-яких протипоказань або застережень, то такі пацієнти не потребують спеціального дозування.

Карбімазол залежно від його дозування гальмує вбудовування йоду в тирозин, а отже, додатковий синтез гормонів щитовидної залози. Ця властивість уможливлює симптоматичну терапію гіперфункції щитовидної залози незалежно від її етіології.

На виділення вже синтезованих гормонів щитовидної залози він не впливає. Цим пояснюється в окремих випадках різна тривалість латентного періоду дії препарату до нормалізації концентрації тироксину та трийодтироніну в сироватці крові, тобто до клінічного покращення стану. Препарат не впливає також на гіпертиреоз внаслідок виділення гормонів після деструкції клітин щитовидної залози, наприклад, після радіотерапії або при тиреоїдиті.

Підвищена індивідуальна чутливість до карбімазолу або до інших компонентів препарату.

Тяжкі, вже існуючі порушення з боку системи крові, тяжка печінкова недостатність.

Побічні реакції

Побічні реакції зазвичай виникають протягом перших 8 тижнів лікування. Найчастіше спостерігалися такі реакції: нудота, головний біль, артралгії, незначні шлунково-кишкові розлади, шкірні висипання, свербіж. Ці реакції, як правило, транзиторні і не потребують відміни препарату.

З боку крові: пригнічення кісткового мозку, нейтропенія, еозинофілія, лейкопенія, агранулоцитоз; рідко – панцитопенія/апластична анемія, тромбоцитопенія; дуже рідко – гемолітична анемія. Пацієнтів необхідно поінформувати, що у разі виникнення ангіни, синців або кровотеч, виразок у роті, гарячки, нездужання вони мають негайно припинити прийом препарату і звернутися до лікаря. Такі пацієнти потребують негайного аналізу крові, особливо ті, у кого є будь-які клінічні ознаки інфекції.

З боку нервової системи: головний біль.

З боку травного тракту: нудота, незначні шлунково-кишкові розлади.

Загальні порушення: гарячка, нездужання.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, гепатит, холестатичний гепатит, холестатична жовтяниця, які потребують припинення застосування препарату.

З боку шкіри та її похідних: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка. Були поодинокі повідомлення про випадіння волосся.

З боку кістково-м’язової системи: у поодиноких випадках – міопатія. Пацієнти, у яких після лікування карбімазолом виникає біль у м’язах, повинні постійно контролювати рівень креатинінфосфокінази.

Реакції гіперчутливості: набряк Квінке, мультисистемні реакції гіперчутливості (шкірний васкуліт, реакції з боку печінки, легень і нирок).

З боку судин: кровотечі.

Передозування

Випадки передозування не описані.

Особливості застосування

При виникненні перших ознак і симптомів розладу печінки (біль у верхній ділянці живота, відсутність апетиту, загальний свербіж) прийом препарату слід припинити і негайно провести моніторинг функції печінки.

Карбімазол слід застосовувати з обережністю пацієнтам з легкою і помірною печінковою недостатністю.

При тяжкому порушенні функції печінки лікування необхідно припинити. Період напіввиведення може збільшуватися у зв’язку з розладами функції печінки.

Під час призначення радіоактивного йоду слід на цей період припинити лікування карбімазолом.

Хворим, які не можуть виконувати інструкції щодо застосування препарату або не можуть обстежуватися регулярно, не слід лікуватися карбімазолом.

Пацієнтам, у яких можливе виникнення судом або погіршення пам’яті, слід регулярно робити аналіз крові.

Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати цей препарат.

Застережні заходи необхідні пацієнтам з внутрішньогрудинним зобом, який може погіршити початкове лікування карбімазолом. Обструкція трахеї може виникнути через внутрішньогрудинний зоб.

18+

Корисні статті

Гіпертиреоз, що маніфестує у формі жовтяниці: опис рідкісного клінічного випадку

Тироксин і трийодтиронін регулюють інтенсивність основного обміну у всіх клітинах, включаючи гепатоцити, і, таким чином, впливають на роботу печінки. Отже, патологія щитоподібної залози може призводити до порушень роботи печінки. Незважаючи на широкий спектр захворювань печінки, пов’язаних з ускладненим або неускладненим гіпертиреозом, вони виявляються рідко та вимагають підвищеної настороженості.

Детальніше...

Особливості антитиреоїдної терапії хворих на дифузний токсичний ЗОБ. Досвід використання карбімазолу.

Серед усіх форм тиреотоксикозу 90 % випадків припадає на дифузний токсичний зоб (ДТЗ) і тиреотоксичну аденому. ДТЗ належить до системних автоімунних захворювань і характеризується стійкою підвищеною продукцією тиреоїдних гормонів (тироксину і трийодтироніну) і дифузним збільшенням щитоподібної залози (ЩЗ). Причиною ДТЗ вважається вироблення антитіл до рецептора тиреотропного гормону (ТТГ) в осіб з успадкованою схильністю.

Детальніше...

Порівняльна оцінка ефективності препарату ЕСПА-КАРБ у лікуванні хворих з гіпертиреозом

Тиреотоксикоз – синдром, при якому спостерігаються клінічні та біохімічні прояви надмірного вмісту тиреоїдних гормонів у крові незалежно від причини підвищення їхнього рівня.

Детальніше...

Для пацієнтів з гіпертиреозом

Еспа-ліпон

Фармакологічна дія

Активна діюча речовина препарату – тіоктова кислота відіграє роль коензиму в окислювальному декарбоксилюванні α-кетокислот; відіграє важливу роль в енергетичному обміні клітини.

Показання

Порушення чутливості при діабетичній полінейропатії

Протипоказання

Підвищена чутливість до тіоктової кислоти або до одного з інших компонентів препарату.