Сечокам'яна хвороба
Сечокам’яна хвороба є одним з найбільш поширених урологічних захворювань, яким страждають до 3% дорослого населення планети. Сечокисла гіперкристалурія та гіперок салурія, які супроводжуються нирковими кольками, відмічаються ще в вищому проценті випадків (Тиктинський О.Л., 2000). Хворі на дану патологію складають до 25% в усіх урологічних стаціонарах. Після вивільнення сечових шляхів від конкрементів частота рецидивів сягає 50-60 % (Люлько О.В., 1999).
Одним із перспективних напрямків вивчення механізму каменеутворення та патогенезу сечокам'яної хвороби є інгібітори утворення каменя, серед яких головну роль відіграє лимонна кислота та її солі.
Вашій увазі пропонується огляд сучасних рекомендацій (2009) щодо ведення пацієнтів з уролітіазом, розроблених спеціалістами відділення урології Південно-західного медичного центру Техаського університету (Даллас, США).
Сечокам’яна хвороба – надзвичайно поширена урологічна патологія, яка тисячоліттями завдає людям страждань. Протягом життя ризик утворення хоча б одного каменя у чоловіків білої раси становить 12-15%, у жінок – 5-6%. Рецидиви захворювання виникають з частотою до 50%
Підтвердження, що відвідувач є спеціалістом
Отримання інформації про рецептурні лікарські засоби
Інформація, розміщена в даному розділі, призначена для медичних фахівців і працівників охорони здоров'я (мають середню або вищу медичну/фармацевтичну освіту).
Інформаційні матеріали про лікарські засоби та їх застосування, захворювання та їх лікування, представлені на сайті, надані лише для ознайомлення і не можуть бути керівництвом для самостійної діагностики і лікування, і можуть бути застосовані виключно за рецептом лікаря та під лікарським наглядом.
У разі якщо ви не є фахівцем охорони здоров'я та приймаєте ці умови, компанія не несе відповідальності за можливі наслідки, які можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації, розміщеної в даному розділі.
Цим я підтверджую, що я є фахівцем охорони здоров'я.