СУСТАМАР – ефективна та безпечна альтернатива застосуванню нестероїдних протизапальних препаратів при хронічних захворюваннях суглобів і хребта

Больовий синдром та обмеження функціональності суглобів, викликане запаленням – найчастіші причини звернення до лікаря хворих, в яких діагностують хронічні запальні та дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта.

Німецький препарат СУСТАМАР на основі екстракту мартінії має доведену протизапальну та знеболюючу дію по силі еквівалентну ефекту нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП).

Хронічні запальні та дегенеративно-дистрофічні захворювання опорно-рухового апарату (ОРА) залишаються важливою соціальною проблемою, оскільки їх дебют все частіше трапляється у людей в молодому віці. За даними Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини посідають третє рангове місце серед дорослого населення України, зі стійкою тенденцією до зростання.

Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта характеризуються хронічним прогресуючим перебігом, викликаним порушенням метаболізму суглобового хряща, із наступним втягненням у дегенеративний процес інших елементів суглоба, та розвитком вторинного запального процесу в суглобі різної інтенсивності. Це супроводжується больовим синдромом, розвитком деформації суглобів, втратою функціональної активності, інвалідизацією та зниженням якості життя хворих [15].

Лікування остеоартрозу, остеохондрозу й артритів є комплексним і тривалим. Сучасне лікування підбирається для кожного пацієнта індивідуально з урахуванням усіх супутніх чинників. Зазвичай таким хворим доводиться роками приймати НПЗП, що мають побічну дію в основному на органи шлунково-кишкового тракту, викликаючи диспепсію, виразки шлунку та дванадцятипалої кишки і більш грізні ускладнення – кровотечі. Крім того, тривале застосування НПЗП негативно впливає на хондроцити [1].

Гостру зацікавленість практичних лікарів викликають пошуки нових методів лікування, позбавлених подібних ризиків та побічних ефектів. Зокрема це стосується застосування фітопрепаратів.  Але такий пошук вимагає жорсткого підходу у виборі ефективної та безпечної терапії, яка ґрунтується на достовірній доказовій базі.

Кокранівський огляд, в якому були проаналізовані дані 49 досліджень щодо ефективності різних рослинних препаратів, особливо підкреслює фармакологічні властивості та високу клінічну ефективність саме мартінія запашна [9].

Мартінія запашна (Harpogophytum procumbens), що походить із Африки, добре відома завдяки своїм протизапальним та знеболюючим властивостям. (McGregor et al., 2005; Romiti et al., 2009).

У європейській медицині препарати на основі мартінії використовують для лікування ревматичних захворювань із того часу, як Б. Зорн (B. Zorn) 1959 р. в Єнському університеті імені Фрідріха Шиллера (Німеччина) описав свої спостереження щодо впливу екстракту цієї рослини на суглобові структури у пацієнтів з артритом.

ПРОТИЗАПАЛЬНИЙ ЕФЕКТ

На разі в цілому ряді досліджень було підтверджено здатність екстракту мартінії пригнічувати запальну реакцію [8, 10], причому механізм його протизапальної дії виявився більш широким, ніж у НПЗП. Активні компоненти екстракту мартінії блокують як циклооксигеназний (ЦОГ-2), так і ліпооксигеназний шляхи метаболізму арахідонової кислоти, та пригнічують медіатори запалення (Інтерлейкін 1, Інтерлейкін 6, NO-синтаза, фактор некрозу пухлин α) [3,13,14].

ЗНЕБОЛЮЮЧИЙ ЕФЕКТ

Пригнічення екстрактом мартінії запальної реакції при патології ОРА сприяє зменшенню або зникненню больового синдрому. Суттєва супресія активності прозапальних цитокінів  (Інтерлейкін 1, Інтерлейкін  6, фактор некроза пухлин α), супроводжується розвитком відчутного анальгезуючого ефекту.  Доказова база, що підтверджує наявність знеболюючої дії у активних компонентів мартінії, широка і значна.

Дослідження, проведені Warnock M et al. (2007) за участю 259 пацієнтів, демонструють, що застосування препаратів мартінії дозволяє домогтися зменшення больового синдрому протягом 8 тижнів лікування у 60,8% пацієнтів з артрозом і артритом.

У 2000 р. були проведені дослідження за участю 122 пацієнтів, які страждали на остеоартрит колінних і тазостегнових суглобів. Протягом чотирьох місяців порівнювали ефективність і безпеку препарату Harpogophytum procumbens у дозі 57 мг/добу і НПЗП діацереїн по 100 мг/добу. Інтенсивність болю оцінювали за індексом Lequesne. Результати показали, що лікування екстрактом мартінії зменшувало больовий синдром не менш ефективно, як НПЗП. При цьому засіб Harpogophytum procumbens, на відміну від діацереїну, добре переносився [12].

Більш масштабне дослідження за участю 250 пацієнтів, які мали остеоартрит кульшового або колінного суглоба, було проведене в 2002 році. Протягом восьми тижнів хворі отримували по 2400 мг екстракту гарпагофітуму. Інтенсивність болю оцінювали за шкалою WOMAC. Завдяки лікуванню цей показник зменшився порівняно з вихідним на 54% у пацієнтів з ураженням тазостегнових суглобів і на 38% – з остеоартритом колінних суглобів [6].

Експерти Кокранівского співтовариства підтвердили, що здатність екстракту мартінії зменшувати інтенсивність больового синдрому суттєво перевищує плацебо (J. Gagnier et al.,2016). В іншому огляді експертів цієї авторитетної організації (Н. Oltean et al., 2014) підкреслюється, що екстракт мартінії забезпечує швидкий знеболюючий ефект у пацієнтів  з хронічним болем у попереку, і це дозволяє знизити частоту використання ліків для «невідкладного знеболення».

Застосування екстракту Harpogophytum procumbens при поперековому болю, як і у разі остеоартриту, дозволяє зменшити прийом НПЗП. Дослідження, проведені S. Chrubasik et al. (2003-2005), показали, що препарати мартінії не поступалися за ефективністю селективному інгібітору ЦОГ-2 рофекоксибу в стандартній терапевтичній дозі. Було також продемонстровано, що прийом екстракту мартінії протягом року дозволяв утримувати і навіть збільшувати досягнутий протягом перших 1,5 місяців лікувальний ефект. При цьому відзначали добру переносимість препарату.

ХОНДРОПРОТЕКТОРНИЙ ЕФЕКТ

Окрім знеболюючого ефекту, пригнічення запальної реакції призводить до ефекту хондропротекції. Прикладом хондропротекторної дії екстракту мартінії є властивість інгібувати утворення матриксних металопротеїназ, які можуть руйнувати суглобовий хрящ і провокувати в ньому розвиток дегенеративних процесів. В останніх випробуваннях доведено, що екстракт мартінії не тільки пригнічує експресію прозапальних цитокінів, а також запобігає утворенню матриксних металопротеїназ-13 (Haseeb А. et al., 2017; Serrano А. et al., 2018). У дослідженнях, де аналізували вплив Harpagophytum procumbens на функціональну властивість хондроцитів людини in vitro підтверджено її здатність активізувати формування екстрацелюлярного матриксу хряща, підсилювати синтез хондроїтину на 41%, а глюкозаміногліканів – 38%. Отже, на відміну від НПЗП, мартінія не тільки гальмує процеси руйнування внутрішньосуглобового хряща, але й сприяє його відновленню [7]. Ця властивість вигідно відрізняє препарати мартінії від більшості хондропротекторів, які постачають хондроїтин, глюкозамін і гіалуронову кислоту до хряща ззовні. Мартінія сприяє збереженню та відновленню власної хрящової тканини в суглобах.

В Україні препарат на основі екстракту мартінії відомий як СУСТАМАР (німецька компанія esparma). CУСТАМАР має багаторічний позитивний досвід застосування в Європі, особливо в Німеччині, та вагому доказову базу (більше 3 тис. пацієнтів, що приймали участь у клінічних дослідженнях in vitro та in vivo). 

Так, клінічними дослідженнями доведено, що сила протизапальної дії  препарату СУСТАМАР еквівалентна ефекту НПЗП, зокрема, рофекоксибу. Застосування СУСТАМАРУ приводило до повного припинення супутнього прийому НПЗП в 60%, а глюкокортикостероїдів (ГКС) — в 56 % пацієнтів з остеоартрозом [4,5].

При цьому СУСТАМАР дуже добре переноситься навіть при тривалих (більше одного року) безперервних курсах лікування. Побочні ефекти трапляються вкрай рідко, мають легкий характер і виражаються, в основному, диспептичними явищами [16].

Фітопрепарат СУСТАМАР  має сучасну форму випуску (таблетки по 480 мг) та комфортний режим прийому (по 1 таблетці 2 рази/добу). В поєднанні з хорошою переносимістю та доведеною ефективністю, СУСТАМАР – прекрасна альтернатива застосуванню НПЗП при лікуванні як молодих, так і літніх пацієнтів.

Найвиразнішу лікувальну дію демонструє саме екстракт, а не окремі активні речовини, виділені з мартінії запашної. До того ж він має дозозалежний ефект. Сустамар – єдиний в Україні препарат, що містить високу концентрацію (480 мг) екстракту мартінії. Це дає можливість корегувати дозування залежно від інтенсивності симптомів, наприклад болю. При вираженому больовому синдромі препарат можна приймати більш інтенсивно -  по 2 таблетки 2 рази/добу. В разі покращення варто повернутися до початкової дози.  Тривалість одного курсу складає 1-3 місяці, при необхідності прийом СУСТАМАРА можна подовжити до 12 місяців.

Завдяки своїй комплексній протизапальній, знеболюючій та хондропротекторній дії, СУСТАМАР може призначатися як засіб монотерапії або в комбінації з іншими медикаментозними препаратами, підвищуючи ефективність та безпечність лікування хронічних запальних та дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів та хребта.

Література

1. Ганджа І.М., Коваленко В.М., Лисенко Г.І., Свін-ціцький А.С. Ревматологія. – Київ: Здоров’я, 1996. – С. 89.
2. Савустьяненко А.В. Эффективность эсктракта мартинии душистой (СУСТАМАР) при остеоартритах, поясничной боли и фибромиалгии: обзор исследований // Боль, суставы, позвоночник. – 2014. – № 3 (15); http://www.mif-ua.com/archive/article/39271.
3. Huang T.H., Tran V.H., Duke R.K., Tan S., Chrubasik S., Roufogalis B.D., Duke C.C. Harpagoside suppresses lipopolysaccharide-induced iNOS and COX-2 expression through inhibition of NF-kappa B activation // J Ethno-pharmacol. – 2006. – 104 (1-2). – Р. 149-155.
4. Oltean H. et al. Herbal medicine for low-back pain // Co-chraine review, 2014; http://cochranelibrarywiley.com/ doi/10.1002/14651858.CD004504.pub4/ful
5. Ribbat J.M., Schakau D. Tratamiento de los dolores crónicos activos en el sistema de locomoción // Natura Med. – 2001. – V. 16, № 3. – P. 23-30.
6. Wegener T., Lupke N.P. Treatment of patients with arthrosis of hip or knee with an aqueous extract of devil’s claw (Harpagophytum procumbens DC) // Phytother Res. – 2003. – 17. – Р. 1165-1172.
7. Schulze-Tanzil G. et al. Effect of a Harpagophytum procumbens DC extract on matrix metalloproteinases in human chondrocytes in vitro // Arzneimittelforschung.– 2004. – 54 (4). – 213-220.
8. Inaba K., Murata K., Naruto S., Matsuda H. Inhibitory effects of devil’s claw (secondary root of Harpagophytum procumbens) extract and harpagoside on cytokine production in mouse macrophages // J Nat Med. – 2010. – 64, № 2. – P. 219-222.
9. Cameron M., Chrubasik S. Oral herbal therapies for treating osteoarthritis // Cochrane Database Syst Rev. – 5: CD002947; doi:10.1002/14651858.CD002947.pub2.
10. Anauate M.C., Torres L.M., de Mello S.B. Effect of isolated fractions of Harpagophytum procumbens D.C. (devil’sclaw)onCOX-1, COX-2 activity andnitric oxide production on whole-blood assay // Phytother Res. – 2010. – 24 (9). – Р. 1365-1369.
11. Fiebich B.L., Muñoz E., Rose T., Weiss G., McGregor G.P. Molecular targets of the antiinflammatory Harpagophytum procumbens (devil’s claw): inhibition of TNFαand COX-2 gene expression by preventing activation of AP-1 // Phytother Res. – 2012. – 26 (6). – Р. 806-811; doi: 10.1002/ptr.3636.
12. Leblan D., Chantre P., Fournie B. Harpagophytum procumbens in the treatment of knee and hip osteoarthritis: Four-month results of a prospective, multicenter, double-blind trial versus diacerhein [L’harpagophyton dans le traitement de la gonarthrose et de la coxarthrose. Resultats a quatre mois d’une etude prospective multicentrique, controlee en double aveugle, versus diacerheine] // Revue du Rhumatisme [Ed Fr Joint Bone Spine]. – 2000. – 67 (5). – Р. 462-467.
13. Loew D., Mоllerfeld J., Schrоdter A., Puttkammer S., Kaszin M. Investigations on the pharmacokinetic properties of Harpagophytum extracts and their effects on eicosanoid biosynthesis in vitro and ex vivo // Clin Pharmacol Ther – 2001. – 69. – Р. 356-364.
14. Fiebich B.L., Heinrich M., Hiller K.-O., Kammerer N. Inhibition of TNFa synthesis in LPS-stimulated primary human monocytes by Harpagophytum extract SteiHap 69 // Phytomedicine. – 2001. – 8. – Р. 28-30.
15. Бур’янов О.А., Скляренко Є.Т., Волошин О.І., Кваша В.П., Задніченко М.О., Грек В.П., Омельченко Т.М., Соболевський Ю.Л., Самусенко І.В.Літопис травматології та ортопедії № 1-22013 р. (25-26), Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна.
16. Chrubasik S1, Chrubasik C, Künzel O, Black A. Patient-perceived benefit during one year of treatment with Doloteffin. Phytomedicine. 2007 Jun;14(6):371-6. Epub 2007 May 22.

Опубліковано в медичній газеті «Здоров’я України 21 сторіччя» №1'2019