«У моєї сусідки каменюка за пазухою, а в мене лікар у нирках каміння знайшов – жартував жвавий чолов'яга середнього віку, - ось прийшов до вас за порятунком. І звідки ця напасть узялась? Я ж зроду ніколи каміння не їв!». Наплив відвідувачів в аптеці якраз спав, тому в мене був час і натхнення для розмови з веселим та балакучим чоловіком.
Як чоловік каменюку народив
Про каміння у нирках чоловік довідався випадково – пішов на УЗО черевної порожнини, а там в нього виявили сечокам’яну хворобу. До лікаря «мужній козак» звертатися не захотів, а послухав кума. Той порадив лікуватись «дідівськими» методами, але не так сталося, як гадалося. Народні засоби подіяли як сечогінні, а це зрушило один камінь з місця і він «пішов на вихід». «Біль був такий нестерпний, - згадував бідолаха, - що мені здавалось, що я народжую слона». А найгірше було те, що лікар, до якого мій співрозмовник нарешті звернувся, попередив, що навіть після виходу каменю історія ще не закінчується. Якщо сечокам’яна хвороба виникла, то скоріш за все так сталося внаслідок розладу обміну речовин в організмі і процес триватиме і далі, тим більше, що ще один камінець в нирці залишався.
«Тепер я завжди слухаюсь лікаря»
Після того, як вдалося загасити гострий біль, лікар порадив приймати курсами цитратний препарат, який розчиняє камені. Тому наступний камінь, що вже був у нирках, не доріс до слонячих розмірів і з часом вийшов набагато легше. «Тепер я регулярно приймаю цитратний препарат, - хвалився задоволений пацієнт, - і завжди слухаюсь свого лікаря». Регулярний прийом цитратного препарату не просто полегшує виведення піску та каменів з сечових шляхів, але й створює умови, за яких навіть великі камені розчиняються, а нові більше не утворюються.
Європейська асоціація урологів рекомендує
Європейська асоціація урологів визнає цитратну терапію кращим методом профілактики та лікування сечокам’яної хвороби. Це терапевтична альтернатива хірургічному видаленню каменів! Цитратний засіб діє на три найсуттєвіші фактори, що призводять до появи каменів у нирках. По-перше, препарат точно корегує лужність сечі. На відміну від більшості рослинних засобів, цитратний препарат дозволяє не просто зрушити показник рН з місця. Він дозволяє утримувати рН на дуже точній цифрі, 6,8 або 7,0, або 7,2 в залежності від потреби. Така німецька точність дозволяє отримувати прогнозований результат – зменшення і розчинення каміння. По-друге, він підвищує здатність сечі пригнічувати ріст каміння за рахунок підвищення виділення цитрату. Цитрат – це найпотужніший інгібітор каменеутворення. По-третє, цей засіб зменшує секрецію нирками кальцію, головного каменеутворювача, і знижує його концентрацію в сечі. Таким чином, цитратний препарат перешкоджає каменеутворенню та розчиняє каміння, що вже існує.
Все під контролем
Один із основних механізмів дії цитратних препаратів спрямований на послідовне підвищення лужності сечі до певних значень рН. Саме тому до упаковки додаються тест-смужки, за допомогою яких пацієнт самостійно може визначити рН показник. В залежності від кислотності сечі перед кожним прийомом препарату необхідно зменшувати або збільшувати його дозу, слідуючи рекомендації лікаря. Так процес кристалізації солей та каменеутворення в нирках опиняється під повним контролем.
Золотий стандарт
Секрет успіху цитратного препарату криється в різнобічному механізмі прискіпливо підібраних компонентів. Такий засіб усуває передумови для утворення каменів та запобігає наростанню патологічних змін. Але бувають ситуації, коли уникнути проведення процедура роздроблення каміння (дистанційної литотрипсії) просто неможливо. У таких випадках препарат підвищує ефективність процедури завдяки зниженню щільності каменю, розрихлюючи та зменшуючи його розмір. Подрібнені фрагменти завдяки цитратному препарату стають меншими та округлими/круглуватими і набагато легше для пацієнта виводяться з організму. Завдяки цьому кількість ускладнень та необхідність проведення повторних сеансів роздроблення різко знижується. Лікарі, рекомендуючи своїм пацієнтам цитратний препарат, не дарма жартують - Він не залишає «каменю на камені»!
Опубліковано в журналі «Фармацевт Практик» №5'2016
