Терапевтичні підходи до корекції метаболічних порушень у дітей, хворих на цукровий діабет

При лікуванні хворих на цукровий діабет велике значення надається профілактиці віддалених ускладнень захворювання. Основою профілактики є попередження їх виникнення за рахунок досягнення найбільш повної компенсації цукрового діабету, починаючи з моменту встановлення діагнозу. Початковим етапом у розвитку ускладнень є ушкодження мембран, викликане властивими для діабету порушеннями. При всій різноманітності хімічних сигналів кінцеві ефекти зводяться до впливу на трансмембранний перенос молекул і іонів за механізмами простої дифузії, пасивного і активного транспорту і взаємодії регуляторних молекул зі спеціалізованими рецепторами на поверхні плазматичної мембрани. Висока вибірковість керування при рецепторній регуляції обумовлена специфічністю й вираженою спорідненістю стосовно ефектора-гормона. Основою регулюючої дії гормонів на метаболічні процеси в організмі є взаємодія їх з рецепторами. Будучи пов'язаним з рецептором, гормон може впливати на плазматичну мембрану, на фермент, що перебуває на цій мембрані, на клітинні органели або на гени [1]. Тому корекція мембранних порушень має бути однією з основних патогенетичних ланок терапії.

Мета роботи - проведення порівняльної оцінки якості терапії цукрового діабету у дітей при використанні інсуліну «Лантус» в якості базального і при стандартній базально-болюсній терапії в комплексі з препаратом антиоксидантної спрямованості «Еспа-ліпон», на підставі вивчення стану процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), антиоксидантного захисту.

Матеріали і методи

Для реалізації поставленої мети під нашим наглядом знаходилося 20 дітей, хворих на цукровий діабет, у віці 12-14 років. Стаж захворювання складав до 2 років. До першої груші спостереження увійшли діти, що протягом 5 тижнів отримували в якості базального інсулін «Лантус», другу склали діти, хворі на цукровий діабет, терапія яким проводилася стандартним базально-болюсним методом з використанням НПХ інсуліну. До контрольної групи було віднесено 15 здорових дітей, репрезентативних за віком.

Рівень дієнових кон'югат визначався спектрофотометрично, малонового діальдегіду - з використанням тіобарбітурової кислоти. Загальну антиокислювальну активність плазми крові (ЗАОА) визначали за методом J. Stocks у модифікації Спектор Е.Б. із співавт. [4].

Результати та їх обговорення

Отримані нами попередні дані про стан процесів ліпопероксидації в дебюті цукрового діабету [2] переконливо свідчили про значні порушення процесів перекисного окислення ліпідів та системи антиоксидантного захисту у дітей, хворих на цукровий діабет, що дало можливість говорити про розвиток вільно-радикального стресу, тобто одного з провідних механізмів розвитку ускладнень цукрового діабет}'. Застосування безпікового інсуліну «Лантус» в комплексній інсулінотерапії цукрового діабету у дітей сприяло позитивній динаміці клінічних симптомів, дозволяло отримати більш сприятливі показники глікемії, зниження активності процесів ПОЛ, активацію антиоксидантного захисту, аніж при проведенні стандартної базально-болюсної терапії, однак не призводило до відновлення рівноваги в системі ПОЛ-антиоксидантний захист.

Отримані дані виступили свідченням необхідності включення в комплекс терапевтичних заходів дітям, хворим на цукровий діабет, препаратів, що мають мембраностабілізуючу дію. Сучасна медицина має у своєму розпорядженні чималу кількість лікувальних речовин, які є стабілізаторами мембран. Це, у першу чергу, природні антипероксиданти, до яких відносять токоферол, аскорбінову кислоту, інші вітаміни і їхні коферменти, гормони, синтетичні й природні препарати, такі яктіотріазолін, ессенциале, сукцинат натрію. Кожну з названих речовин було випробувано і по кожному із препаратів отримані обнадійливі результати. Однак їх використання не може бути дуже тривалим, не ясно, в якій послідовності вони повинні застосовуватися, а головне, незважаючи нарізні механізми дії, їх не можна застосовувати одночасно. Необхідно вибрати засіб, що володіє багатосторонньою мембраностабілізуючою дією і який дитина могла би приймати досить тривалий час. В цих умовах перспектив- ним виглядає застосування препаратів а-ліпоєвої кислоти, що сприяють відновленню оболонки нервового волокна й поліпшенню нервової провідності. Відома участь а-ліпоєвої кислоти у функціонуванні нормального енергетичного обміну, завдяки здатності діяти як кофермент у багато ферментних комплексах мітохондрій. Наступне важливе місце реалізації одного з ефектів о ліпоєвої кислоти складається яку безпосередній інактивації радикалів, так і відновленні ендогенних систем захисту клітки від токсичних продуктів окислювання, оскільки а-ліпоєва кислота функціонує яку мембрані, так і водному середовищі, а-ліпоєва кислота здатна запобігати ушкодженню ДНК синглетним киснем. Тому з її допомогою можна домогтися зниження рівня оксидативного стресу. Крім того, вона сприяє відновленню Шванівської клітини, а за характером біохімічної дії близька до вітамінів групи В. а-ліпоєва кислота знижує периферичну конверсію тироксину в трийодтиронин і рівень тригліцеридів (на 45%). Одночасне призначення тироксину й а-липоевой кислоти знижує рівень загального холестерину і зменшує негативні впливи трийодтирониіну. У хворих на СНІ Д на тлі призначення а-ліпоєвої кислоти підвищувалася кількість Т-лімфоцитов і співвідношення Т-хелперів до Т- супресорів. Ще однією важливою властивістю а-ліпоєвої кислоти є п здатність знижувати гіперінсулінемію й прояви інсулінорезистентності. Одним з найважливіших природних антиоксидантів клітки є відновлений глютатіон. При зменшенні його вмісту в умовах оксидантного стресу може послаблятися природна деградація інсуліну. Відновлюючи глютатіон, а-ліпоєва кислота сприяє нормальній деградації інсуліну й чутливості до нього клітин внаслідок зменшення проявів оксидантного стресу й інтерференції продуктів пероксидації з молекулами сигнального шляху інсуліну. Крім цього, а-ліпоєва кислота підвищує поглинання й утилізацію глюкози як в інсулінонезалежних (ней- рони), так і в інсулінозалежних тканинах, модулюючи каскад реакцій, які запускаються інсуліном, і володіє інсуліноподібним ефектом. [1].

«Еспа-ліпон» було застосовано в комплексній терапії 20 дітей, хворих на цукровий діабет, у дозі 600 мг. перорально, протягом 3 тижнів. Клінічна оцінка застосування препарату показала добре його перенесення хворими та відсутність побічної дії. Крім того, нами було встановлено достовірне скорочення часу (р<0,05), необхідного для нормалізації розмірів печінки, зменшення рівня холестерину, тимолової проби. Динаміку змін показників ліпопероксидації, отриманих в процесі спостереження, наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Стан процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у дітей, хворих на цукровий діабет

Як видно з таблиці, включення в комплекс терапевтичних заходів препарат спрямованої антиоксидантної дії «Еспа-ліпон» сприяло відновленню рівноваги в системі ПОЛ-АОЗ, що проявилося достовірним зниженням як первинних (ДК), так і вторинних продуктів ліпопероксидації (МДА) у дітей групи спостереження на тлі підвищення активності загальної антиокислювальної активності плазми.

В процесі обробки отриманих даних ми звернули увагу на значну варіабельність показників, що вивчалися, що свідчило про неоднорідність груп спостереження і було зумовлено тим, що в терапії дітей, які знаходилися під нашим спостереженням, в якості базальних застосовувалися інсуліни, характер та тривалість дії' яких суттєво різнився (НПХ інсуліни та безпіковий інсулін 24-годинної дії «Лантус»). Тому в подальшому, при формуванні відповідних груп спостереження ми врахували цей фактор. Отримані дані наведено в таблиці 2. Як видно з таблиці 1, ступінь відновлення окислювально-відновлювальних процесів різнився в залежності від типу інсуліну, який було застосовано в якості базального. Так, якщо у дітей, що отримували інсулш-гларгін, спостерігалося повне відновлення рівноваги системи ПОЛ-АОС, то у хворих, які знаходилися на терапії НПХ інсулінами, позитивна динаміка була менш виражена. Тобто у них зберігалися підвищені рівні дієнових конкігат і малонового діальдегіду на тлі пригнічення загальної антиокислювальної активності плазми. Отримані дані виглядають логічно, якщо прийняти до уваги наші дані, які вказують, що застосування безпікового інсуліну 24 годинної дії в якості базального у дітей, хворих на цукровий діабет, дозволяє отримати більш сприятливі показники глікемії, рівня глікерованого гемоглобіну, тобто ступеня компенсації, аніж при проведенні стандартної базально-болюсної терапії [2].

Таблиця 2. Стан процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у дітей хворих на цукровий діабет в залежності від застосованого терапевтичного комплексу

Висновки

1. Перебіг цукрового діабету у дітей вже в дебюті захворювання характеризується значними порушеннями рівноваги в системі перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, що призводить до розвитку вільно-радикального стресу, тобто одного з провідних механізмів розвитку ускладнень цукрового діабету.
2. Отримані дані виступають свідченням необхідності раннього застосування антиоксидантів в комплексній терапії цукрового діабету у дітей, а препаратом вибору може виступати «Еспа-ліпон», діючою речовиною якого виступає а-ліпоєва кислота. Враховуючи лабільність перебігу захворювання у дітей та підлітків, курси терапії необхідно проводити в віковій дозі не менш ніж тричі на рік і тривалістю 3 тижні.
3. Найбільш оптимальні клініко-лабораторні результати спостерігаються при комбінованому застосування безпікового інсуліну 24 годинної дії «Лантус» та антиоксиданту «Еспа-ліпон», що дозволяє рекомендувати зазначену комбінацію як базову схему терапії цукрового діабету у дітей, в дебюті захворювання, яка дозволить максимально компенсувати хворих і, як наслідок, уникнути тяжких ускладнень. Лікування хворих на цукровий діабет є надзвичайно складним процесом, тому подальші пошуки і розробка найбільш оптимальних терапевтичних схем є перспективним і необхідним.

Література

1. Зуєва Н.А., Ефимова. С. Новое в патогенезе и лечении сахарного диабета и его хронических осложнений.-К.: ООО "ДСГ Лтд", -88С.
2. Компанеец В.М. Клинико-патогенетическое значение мембраноактивных факторов и пути коррекции их изменений при бронхиальной астме у детей.: Авто- реф. дис., канд.мед.наук/3., -20с.
3. Леженко ГО. Оцінка ефективності використання інсуліну "Лантус" в терапії цукрового діабету у дітей. // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. -2004.-№3(8).-С.53-56.
4. Спектор Э.Б., Ананенко А.А., Политова Л.Н. Опреде- ление общей антиокислительной активности плазмы крови и ликвора // Лабораторное дело.-1984.-№1.- С.25-28.

Підготували Г.О. Леженко¹, О.М. Чакмазова², В.Л. Махаєва², О.В. Слепян², О.М. Маломуд²

^/13апорізький державний медичний університет/

²Запорізька обласна дитяча лікарня/

Опубліковано в журналі «Запорожский медицинский журнал» №5(32)'2006