Мета дослідження
Визначення ефективності еспа-ліпоиу в лікуванні жирової дистрофії печінки (ждп) у хворих на цукровий діабет типу 1 (цд-1).
Методи дослідження
Всього було обстежено 64 хворих на ЦД-1 та 18 здорових осіб. Комплекс обстежень включав ехосонографію печінки та жовчного міхура, багатомоментне гуоденальне зондування з біохімічним дослідженням жовчі, біохімічні дослідження сироватки крові (ACT, АЛТ, лужна фосфатаза, гама-глутамілтранспептидаза, білірубін, холестерин, (- ліпопротеїди, комплекс жовчних кислот, малоновий диальдегід, каталаза, цєрулоплазмін, фібриноген, фібронектин), імунологічні тести (IgA, IgM, IgG, CD3+, CD4+, CD8+, CD22+), цитокінн (інтерлейкін-1) та туморнекротичний фактор-α. Вуглеводний обмін характеризували по глікемічному профілю та глікозильованому гемоглобіну. Хворі на ЦД-1 із ЖДП були розподілені на дві репрезентативні підгрупи. Пацієнти підгрупи А отримувати загальноприйняту терапію (інтенсивна інсулінотєрапія з використанням високоочнщеннх напівсинтетичних інсулінів, дієтотерапія з підрахунком хлібних одиниць, дезагреганти, ангіопротектори). Пацієнти підгрупи В, крім зазначених препаратів, додатково отримували препарати тіоктоиої кислоти (альфа-ліпоєва кислота по 600 мг на 200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію внутрішньовенне крапельне) щоденно протягом 20 днів.
Результати дослідження
Інтенсивна інсулінотєрапія не забезпечувала повної нормалізації метаболічних змін у хворих на ЦД-1 із ЖДП. Застосування еспа-ліпону сприяло підвищенню інтегрального показника «якості життя» у підгрупі В: покращувався загальний стан хворих, підвищувалась їх активність, розширювався мотиваційний спектр, повністю усувались диспепсичні явища.
Показники вуглеводного балансу у хворих підгрупи В були кращими, ніж у підгрупі А: зменшувалась амплітуда добових коливань рівня глікемії, вдавалося повністю ліквідувати епізоди неспровокованих гіпоглікемій та кетоацидозу, зменшувалась питома потреба в інсуліні. Еспа-ліпон мав виразну ліпотропну дію: рівень холестерину тβа .-ліпопротеїдів у підгрупі В по завершенні лікування був нижчий, ніж у підгрупі А.
Застосування еспа-ліпону сприяло нормалізації показників перекисного окислення ліпідів - знижувався рівень малонового диальдегіду та підвищувалась активність активність ферментів з антиоксидантами властивостями каталази та церулрплазміну.
Найбільш вираженим біохімічним синдромом у хворих на ЦД-1 із ЖДП було підвищення вмісту жовчних кислот у крові, як первинних жовчних кислот, так і їх кон'югатів з таурином та гліцином. У пацієнтів підгрупи А по завершенні лікування баланс жовчних кислот практично не змінювався. Повна корекція показників обміну жовчних кислот спостерігалася в підгрупі В.
Еспа-ліпон сприяв покращенню показників системи зсідання крові: у пацієнтів підгрупи В усувались ознаки коагулопатії, нормалізувались показники протромбінового індексу та фібриногену плазми.
У хворих підгрупи В повністю нормалізувалось хелперно-супресррне співвідношення, покращувались показники гуморального імунітету (зменшувався вміст імуноглобулінів А, М, G); показники цитокінового балансу (рівень інтерлейкіну-1β та туморнекротичного фактору-α) наближались до контрольних значень.
Висновки
Ізольована інтенсивна інсулінотєрапія не забезпечує нормалізацію метаболічних та імунологічних змін у хворих на ЦД-1 з ЖДП. Додаткове включення до комплексної терапії препарату тюктової кислоти еспа-ліпону у добовій дозі 600 мг (курс лікування 20 днів) підвищує ефективність лікування ЦД-1 та ЖДП, сприяє нормалізації показників вуглеводного та ліпідного балансу, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту та балансу жовчних кислот. При цьому нормалізувались показники системи зсідання крові та покращувались показники імунного статусу та цитокінового балансу.
Підготували Хворостінка В.М. Моїсеєнко Т.А.
Харківський державний медичний університет (Україна)
Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю 11-12 березня 2003 року
