Діабетична шлунково-кишкова автономна нейропатія (ДШКАН), яка проявляється гастропарезом, холецистопарезом, діареєю чи закрепами є одним з поширених інваліднзуючих уражень у хворих на цукровий діабет. Відсутність ефективних засобів терапії ДШКАН спонукає до продовження їх пошуку. Попередні дослідження вказують на високу ефективність у лікуванні діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії препарату антиоксидантної дії альфа-ліпоєвої кислоти. Однак залишається невивченою можливість її впливу на перебіг ДШКАН.
З цією метою обстежено 32 хворих на цукровий діабет 1 типу у стані компенсації або субкомпенсації, з клінічною симптоматикою ДШКАН, і 33 здорові особи того ж віку та статі. Серед обстежених було 22 жінки і .10 чоловіків у віці від 19 до 51 року, з тривалістю хвороби від 7 до 33 років. На тлі інсулінотерапії, яка проводилася усім хворим, 20 з них приймали 20-денний парентеральний курс лікування еспа-ліпоном (альфа-ліпоєва кислота), щоденно одноразово по 600 мг. Інші
12 пацієнтів того ж віку і статі склали контрольну групу. Крім клінічного спостереження за перебігом ДШКАН, вивчали стан вегетативного тонусу за даними спектрального аналізу серцевого ритму, евакуаторну функцію шлунка за даними об'ємометричної рентгеноскопії з рентгенографічним моніторингом.
На початку спостереження, окрім характерних клінічних ознак ДШКАН у вигляді відчуття важкості у ділянці шлунка, нудоти, інколи блювання залишками їжі (яка була з'їдена порівняно давно), порушень випорожнення, за даними рентгенологічного обстеження у більшості хворих виявлявся гіпотонічний тип функціональних порушень моторної активності шлунка з в'ялою перистальтикою та поверхневими перистальтичними хвилями. Евакуаторна функція шлунка була сповільненою. Ці зміни спостерігалися на тлі значного послаблення вегетативного тонусу, з високовірогідним зниженням загальної спектральної потужності варіабельності ритму серця і всіх її складових компонент.
Після курсу лікування з еспа-ліпоном у хворих, на відміну від контрольної групи, відмічалася позитивна динаміка клінічної симптоматики ДШКАН. Так, 9 з 20 хворих групи відмітили нормалізацію випорожнення, зникнення нудоти, блювання, відчуття важкості у ділянці шлунка. У решти хворих зменшилися скарги на порушення з боку травного каналу. Після курсу лікування еспа-ліпоном у 5 хворих нормалізувалися і у 12-зменшилися порушення моторики шлунка. Евакуаторна функція шлунка прискорилася. Ці зміни моторики шлунка відбувалися на тлі підвищення функціональної активності парасимпатичного і симпатичного відділів автономної нервової системи: відповідно до спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму зросла потужність компонент VLF, LF, a HF мала тенденцію до зростання .
Таким чином, результати дослідження вказують на позитивний вплив альфа- ліпоєвої кислоти на перебіг ДШКАН.
Підготували С.М. Ткач, Г.І. Макаренко
Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України,
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України
Опубліковано в журналі «Ендокринологія» №6'2001
