Альфа-ліпоєву (тіоктову) кислоту відкрито в 1948 р. О'Капе та Gunsalus. Уже в 1951 р. її було виділено з екстракту печінки великої рогатої худоби, а в 1952 р. визначено її структурну формулу [371. Це сірковмісна сполука з двома атомами сірки – C8H1402S2
За п'ятдесят з невеликим років альфа-ліпоєва кислота зайняла основне місце у лікарських довідниках серед групи препаратів, що призначені для лікування різноманітних уражень нервових волокон нейропатій.
АЛК являє собою ендогенне утворену речовину (37J. В її біосинтезі беруть участь мікроорганізми та рослини. В організмі людини АПК с коензимом комплексу ферментів, що прискорюють окисне декарбоксилування альфа-кислот; рівень її в нормі становить 1—50 пд/мл f 10]. Через ферментативне та хімічне відновлення з альфа-ліпоєвої кислоти синтезується дигідроліпоєва кислота (6,8-дитіоктанова кислота). Система альфа-ліпоєва/лигідроліпоєва кислоти виконує антиоксидантну функцію в організмі, активуючи такі системи, як глюгатіонову, вітамінів C/G, цистеїн/цистин.
Велике біологічне значення АЛК для нормального забезпечення процесів метаболізму в організмі людини призвело до створення ряду високоефективних препаратів, які випускаються в різноманітних лікарських формах. На фармацевтичному ринку країн Західної Європи є більше 10 препаратів АЛК [33J. В Україні зареєстровано три препарати АЛК (бсрлітіон, еспа-ліпон і тіоктацид), які представлено в ін'єкційних формах з різною концентрацією розчинів і таблетованих пероральних формах 112J. Препарати альфа-ліпоєвої кислоти, зареєстровані в Україні за станом на 01.01.2000 p., наведено в табл. Слід зазначити, що в Росії зареєстровано також препарат тіогаму [23].
Основними показаннями для призначення препаратів альфа-ліпоєвої кислоти є діабетична полінейропатія, алкогольна нейропатія, хронічний гепатит, цироз печінки, отруєння солями важких металів, хронічна інтоксикація [16].
Хоча дотепер механізм дії АЛК остаточно не з'ясовано, не викликає заперечень, що вона є сильним антиоксидантом та нейротропним препаратом з вираженою лікувальною дією. Ці положення базуються на ряді експериментальних досліджень та клінічних випробувань, які дозволили виділити два варіанти робочої гіпотези [21, ЗО].
По-перше, встановлено, що АЛК спричинює феномен дозозалежного розростання відсотків культивованих клітин нсйробластоми. Причиною цього ефекгу вважають зміни у плинності мембрани, опосередковані сульфгідрильною групою АЛК. Підтвердженням цього с результати низки досліджень:
- експериментальна нейропатія, індукована акриламідом, супроводжується значним пригніченням вищезазначеного феномену розростання;
- становлення і прогресування експериментальної дистальної нейропатії багато в чому зумовлені зменшенням в аксонах речовин, що містять сульфгідрильні групи (зокрема глутатіону);
- АЛК як in vivo, так і in vitro сприяє посиленню процесів спонтанного розростання і поліпшенню структурно-функціонального стану мембран нерво вих закінчень;
- призначення АЛК стимулює регенерацію нервових закінчень при част ковій денервації, а також у разі експериментальної нейропатії, індукованої гексакарбоном.
Препарати альфа-ліпоевої кислоти, зареєстровані в Україні за станом на 01.01.2000 р.
Препарат |
Фірма виробник |
Лікарська форма (форма випуску) |
Реєстрація |
Берлітіон 300 ОД |
Берлін-Хемі (Менаріні Груп), Німеччина |
Розчин для ін'єкцій по 300 ОД в амп. № 5, №10 |
№ 2335 з 24.03.1998 до 09.07.2002 |
Берлітіон 300 Ораль |
Те ж |
Таблетки, в/о по 300 мг Мі? ЗО, N9 60 |
N9 2336 з 24.03.1998 до 09.07.2002 |
Еспа-ліпон-150 |
Еспарма, Німеччина |
Розчин для ін'єкцій по ISO мг, в амп. по 6 мл |
N2 П-0877 з 11.03.1996 до 11. 03.2001 |
Еспа-ліпон-200 |
Те ж |
Таблетки, в/о по 200 мг № ЗО, № 100 |
№ П-0878 зі 1.03.1996 до П.03.2001 |
Еспа-ліпон-300 |
» |
Розчин для ін'єкцій, 300 мг в амп. по 12 мл N9 10, Ns 20 |
№ П-0877 з 11.03.1996 до 11.03.2001 |
Еспа-ліпон-600 |
» |
Таблетки по 600 мг № ЗО, № 60, № 100 Розчин для ін'єкцій, 600 мг в амп. по 24 мл N9 5, №10 |
№ П-0878 з 11. 03. 1996 до 11.03.2001 № П- 0877 з 11.03.1996 до 11.03.2001 |
Тіоктацид- 1 ООТ |
Аста Медіка, Німеччина |
Розчин для ін'єкцій, 100 мг в амп. по 4 мл № 10, N9 20 |
№ 2593 з 24.03.1998 до 17.10.2002 |
Тіоктацид-200 |
Те ж |
Таблетки по 200 мг № 30, № 100 |
№2592 з 17.10.1997 до 17.10.2002 |
Тіоктацид-600 |
» |
Таблетки по 600 мг № 30, № 60, № 100 |
№ 2592 з 17.10.1997 до 17.10.2002 |
Тіоктацид-600 |
» |
Розчин для ін'єкцій, 600 мг в амп. по 24 мл № 5, № 10 |
№2593 з 24.03.1998 до 17.10.2002 |
Іншим, напевно, найвірогіднішим механізмом дії АЛК є її здатність зв'язувати вільні радикали [21]. АЛК сприяє дозозалежній нормалізації швидкості нервової провідності, кровотоку в капілярах нервової тканини, а також збільшенню вмісту глутатіону при експериментальній діабетичній нейропатії. Отримані результати свідчать про те, що одним з найімовірніших механізмів поліпшення нейро-васкулярних показників є посилення вільнорадикально-зв'язувальної активності.
Найдоцільніше препарати АЛК призначати при ураженнях нервової системи, які часто спостерігаються у хворих на цукровий діабет. Серед різноманітних уражень периферійної нервової системи у цієї категорії хворих найпоширеніші діабетична дистальна симетрична сенсо-моторна полінейропатія і діабетична кар-діоваскулярна автономна нейропатія [1, 4, 6, 16, 26, 29, 31}.
Численні клінічні апробації препаратів АЛК довели їх високу ефективність при лікуванні, насамперед, діабетичних уражень нервової системи. Зокрема, це стосується двох класичних мультицентричних рандомізованих контрольованих досліджень: ALADIN Study [35] та DEKAN Study [36]. Слід зазначити, шо ані країни СНД, і в першу чергу Росія, ані Україна не стояли осторонь цих дуже важливих для хворих на цукровий діабет клінічних досліджень. Широко вивчалася і доведена висока ефективність препаратів альфа-ліпоєвої кислоти при діабетичній полінейропатії [2, 3, 5, 13, 17, 19, 20, 24, 34] нижніх кінцівок; діабетичній автономній нейропатії серця [9, 10, 18, 28]; синдромі «діабетичної стопи» [ІЗ, 22]; дисметаболічних енцефалопатіях [11]; при лікуванні ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС 18] тощо [26, 31, 37].
Слід відмітити, що в цих дослідженнях застосовувалися всі наявні препарати АЛК: есла-ліпон [2, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 19, 22, 25], берлітіон |8, 17, 21], тіок-тацид [18, 20, 24, 32]. Серед препаратів АЛК, які представлені на фармацевтичному ринку України, одним з найперспективніших є препарат «Еспа-ліпон». По-перше, це пов'язано з його високою ефективністю, доведеною в клінічних дослідженнях, які проводилися в провідних науково-дослідних та клінічних центрах України: Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України [7], кафедрі ендокринології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця |9—11, 25], Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії МОЗ України [14, 15, 22]. По-друге, препарат представлений у вигляді цілої гами розчинів різної концентрації, а також пероральних таблетованих засобів, що дозволяє викопувати всі вимоги проведення раціональної фармакотерапії — дозованої, індивідуалізованої і, найголовніше, зручної для хворого. По-третє, виявлені нові лікувальні властивості еспа-ліпону, насамперед, імуномодулюючі [14, 15]. Все це робить його конкурентоспроможним препаратом, значно розширює терапевтичний арсенал лікаря і дозволяє не тільки лікувати ускладнення цукрового діабету, але і значно підвищити якість життя хворих на цю недугу.
Таким чином, останнім часом в Україні відбулося формування сучасного, цивілізованого ринку препаратів альфа-ліпоєвої кислоти, що дозволяє значно розширити терапевтичні можливості лікування тяжкої хронічної невилікованої хвороби, яким є цукровий діабет, Іа йою ускладнень і закладає міцні підвалини виконання положень Сент-Вінсентської декларації.
Літератіра
- .Баяаболкин М.И. Диабетология. - М.: Медицина, 2000. - 672 с.
- .Баяаболкин М.И., Хасанова Э.Р., Мкртумян A.M. и др. //Клин, фармакология и терапия. - 1998. - Т.7, № 2. -С, 78-82.
- Баранцевич Е.Р., Александрова Л.А., Григоренко Г.А. и др. //Метаболическая терапия в кардиологии,эндокринологии и неврологии: Мат. Междунар. симп. (Санкт-Петербург, 4 февр. 1998 г.). - Санкт- Петербург, 1998. - С. 34-38.
- .Боднар П.М., Приступюк О.М., Щербак О.В. та ш. Практична ендокринолопя. - К., 1995. - 292с.
- .Демидова И.Ю., Калиниченко М.Л., Роик О.В. II Тез. докл. Первого Рос. диабетол. конгр. (Москва, 1-3июля 1998 г.). - М., 1998. - С. 109.
- Ефимов А. С., Скробонская Н.А. Клиническая диабетология. - К.: Здоров'я, 1998. - 320 с.
- Сфтов А.С.. Ткач СМ., СфгмовД.А. //Ендокринолопя. - 2000. - Т.5, № 1. - С. 47-53.
- Зуева Н., Герасименко Т., Метелщя Л. та in. //Л1ки Украши. - 2000. - № 3. - С. 27-30.
- КириенкоД.В. //Фармац. журн. - 1999. - № 6. - С. 51-55.
- .КириенкоД.В.. Боднар П.М., Щербак О.В. II Лиси. -1998. - № 2. - С. 19-24.
- .Кириенко Д.В., Щербак А.В. //VII Рос. Нац. конгр. "Человек и лекарство" (Москва, 10-14 апр. 2000г.). - М., - С. 195.
- .Компендиум 1999/2000 - лекарственные препараты / Под ред. В.Н.Коваленко, А.П.Викторова. -К.:Морион, 1999.- 1200с.
- .Кривихин В.Т., Осокин В.В., Павленко В.В. и др. //VII Рос. Нац. конгр. "Человек и лекарство"(Москва, 10- 14 апр. 2000 г.)-М., 2000. - С. 196.
- .Малижев В.О., Анастасш Л.В., Скибун В.М. I/ Ліки. - 1999. - № 2. - С. 101-104.
- .Малыжев В.А., Скибун В.Н., Третьяк Е.Э. и др. II Тези доп. I Нац. конгр. України з імунологи, алергології та імунореабштацп (Алушта, 13-15 травня 1998 р.). - К., 1998. - С. 20-21.
- .Маньковський Б.Н. //Лікування та діагностика. - 1999. - № 1. - С. 37-42.
- Науменко В.Г. //Укр. мед. часопис. -1999. - № 6. - № 6. - С. 98-102.
- .Обухова Е.О., Ненастьева K., Рунова Е.Г. и др. //VII Рос. Нац. конгр. "Человек и лекарство" (Москва, 10-14 апр. 2000 г.). - М., 2000. - С. 198.
- Прудиус П.Г. //Диабетик. -1999. - № 5. - С. 17-18.
- Рунов Г.П., Занозина О.В., Боровков Н.Н. //VII Рос. Нац. конгр. "Человек и лекарство" (Москва, 10-14 апр.2000 г.). - М., 2000. - С. 200.
- CepeieHKO 0.0., Урбанович A.M., Кривко Ю.Я. та м. //Ендокринолопя. - 1999. - Т. 4, №. 1. - С. 86-96.
- Скибун В.М. II Лши. - 1998. - № 2. - С. 89-92.
- Справочник Видаль. Лекарственные препараты в России. - М.: АстраФармСервис, 2000. - 1408 с.
- Строков И.А., Козлова Н.А., Мозолевский Ю.В. и др. //Журн. неврологии и психиатрии. - 1999. -Т. 99,№6.- С. 18-22.
- Щербак А.В. //Диабетик. - 2000. -Л&. 3. - С. 33-36.
- Bouhon A.J, Diabetic Neuropathy. - Exeter: Marius Press, 1997. - 207 p.
- Cameron N.F., Cotter M.A., Horrobin D.H. etal. //Diabetologia. - 1998. - Vol. 41, № 2. - P. 390-399.
- Cries Г.А. //Die Diabetische Polyneuropathie. - Grafelfmg, 1997. - S. 20-23.
- Haupt £, Ledermann H., Kopcke W. II Internationales Symposium (Stuttgart, April, 1997). - Stuttgart,1998. - S.61-64.
- Hermann M. //Die Diabetische Polyneuropathie. - Grafelfmg, 1997. - S. 26-27.
- Kempler P. (Ed.). Neuropathies. - Berlin: Springer, 1997. - 208 p.
- Rosak C, Ziegler D., Mehnert H. et al. //Munch. Med. Woch. -1994. - № 10. - S. 142-146.
- Rote Liste Arzneimittelverzeichnis des BPI und VFA. - Frankfurt/Main, 1995.: ECV, Editio Cantor.-2014s.
- Stracke H. //Polyneuropathien. - Stuttgart, 1995. - S. 29-31.
- Ziegler D., HanefeldM.. Ruhnau K.J. et al. //Diabetologia. - 1995. - Vol. 38, № 12. - P. 1425-1433.
- Ziegler D., Schart: H., Conrad F. et al. //Diabetes Care. - 1997. - Vol. 20, № 3. - P. 369-373.
- я-LiponsSure-Therapie. Wissenschaftliche - BOlingen, 1996. - 19 s.
Підготував О.В.Щербак, канд. мед. наук, доц.
Національний медичний університет їм. О.О. Богомольця
Опубліковано в журналі «Фармацевтический журнал» №4'2000