ЕСКУЗАН – венотонік, створений на основі стандартизованого екстракту кінського каштану, має довгу і успішну історію застосування у терапії хронічної венозної недостатності (ХВН), посттромботичного синдрому, геморою, посттравматичних та післяопераційних набряків і гематом. Модернізація високотехнологічного виробництва esparma GmbH (Німеччина) дозволила створити нову сучасну форму випуску відомого венотоніка ЕСКУЗАН. Так, окрім традиційної – краплі, на ринку нині наявна новинка – ЕСКУЗАН ЛОНГ – капсули пролонгованої дії. Завдяки численним активним компонентам, головний з яких – есцин, препарат ЕСКУЗАН чинить потужний ангіопротекторний ефект, що обумовлений багатоплановим механізмом дії.
«Ендотелій – маестро кровообігу»
Дж. Вейн (Лауреат Нобелівської премії)
Ендотелій – найбільша тканина людського організму за площею своєї поверхні. Утворюючи внутрішню клітинну оболонку всіх кровоносних і лімфатичних судин, він важить 1,5-1,8 кг і має загальну площу 4 000 - 7 000 м2, досягаючи розмірів футбольного поля! Ендотелій бере участь у більшості патофізіологічних процесах, нерідко відіграючи головну роль (Aird W. C., 2013).
Маючи на увазі здатність ендотелію чинити опір гемодинамічним силам, його називають диригентом судинного гомеостазу. Вирішальне значення у цьому процесі належить глікокаликсу (ГК), що відповідає за регуляцію судинного тонусу, підтримку інтерстеціальної рідинної рівноваги, контроль взаємодії клітин крові та сигнальних з’єднань із судинною стінкою.
У нормі ГК діє як «молекулярне сито» в капілярних стінках: великі частинки, такі як протеїни, не можуть проникнути за межі судин. ГК має властивість стоншуватися у розгалуженнях судин із порушеним кровотоком. (Reitsma S, et al., 2007; Dogné S, et al., 2018). До того ж, у крові пацієнтів із ХВН міститься збільшена кількість лізосомних ферментів, які роблять ГК проникним для великих частинок (протеїнів), що призводить до розвитку набряку (Frick RW., 2000; Yılmaz O., et al., 2020).
Роль венотоніка ЕСКУЗАН у збереженні та відновленні ендотелію
ЕСКУЗАН знижує активність лізосомних ферментів у крові, відновлюючи рівновагу між синтезом і розпадом мукополісахаридів, зменшуючи проникність капілярних стінок, а також запобігаючи розвитку, а при тривалому застосуванні – навіть забезпечуючи регресію набряку. Таким чином, ЕСКУЗАН захищає ендотелій від пошкодження і проявляє ендотелійпротекторні властивості, що є патофізіологічним обґрунтуванням його застосування, перш за все при ХВН.
ЕСКУЗАН – ключ до патогенетичної терапії ХВН
Механізм протинабрякової, протизапальної, венотонізуючої та антиоксидантної дії екстракту кінського каштану (ЕКК), до складу якого, крім есцину, також входять флавоноїди (кверцетин і похідні кемпферола), проантоціаніди, стероли, кумарини тощо, є багатоплановим (рис. 1).
Рис. 1. Механізм дії ЕКК/есцину при ХВН (Dudek-Makuch M., Studzińska-Sroka E., 2015). Тут і далі: фосфоліпаза А2 (ФЛА2); простагландин F2 (ПГ-F2)
В умовах запалення, а також на тлі стазу крові розвивається гіпоксія венозного ендотелію, в результаті чого активність окисного фосфорилювання в мітохондріях знижується, що, у свою чергу, призводить до зниження продукції аденозинтрифосфату (АТФ). Це запускає каскад метаболічних подій, таких як вивільнення простагландинів і фактора активації тромбоцитів (ФАТ), активацію і адгезію нейтрофілів. Усі ці процеси індукують розвиток набряку так, як наприклад це відбувається при ХВН.
Протинабряковий ефект ЕСКУЗАНУ реалізується за рахунок стабілізації мембрани судинної стінки і зниження патологічної активації ендотеліальних клітин. ЕСКУЗАН перешкоджає зниженню концентрації АТФ, та підвищенню активності ФАТ. Певну роль відіграють також здатність есцину пригнічувати активацію та агрегацію нейтрофілів, зумовлювати антигістамінний та антисеротоніновий ефекти. ЕСКУЗАН здатний пригнічувати активність лізосомних ферментів, еластази і гіалуронідази, відновлювати баланс між синтезом і руйнуванням протеогліканів у бік синтезу, тим самим зміцнюючи стінку капілярів і запобігаючи екстравазації рідкої частини плазми крові. Здатність есцину нормалізувати проникність плазмолімфатичного бар'єру покращує лімфовідтік.
ЕСКУЗАН володіє вираженим протизапальним ефектом, впливаючи на клітинну фазу запального процесу. Відбувається гальмування міграції лейкоцитів, зниження адгезивних властивостей нейтрофілів і пригнічення вивільнення запальних медіаторів. Вищезазначена властивість ЕСКУЗАНУ – знижувати активність лізосомних ферментів – захищає ендотелій і навколишні тканини від пошкодження і пригнічує процеси запалення. Есцин пригнічує активність ФЛА2, яка при гіпоксії тканин активується у великій кількості, руйнує фосфоліпіди клітинних мембран і запускає каскад утворення медіаторів запалення, тим самим ЕСКУЗАН чинить не тільки протизапальний, а і антиоксидантний ефект.
Також антиоксидантний ефект ЕСКУЗАНУ пояснюється тим, що кверцетин, який є компонентом ЕКК, здатний інактивувати активну форму кисню та гідроксильні групи, знижуючи їх руйнівний ефект на клітинні мембрани. Кверцетин також здатен інгібувати ліпоксигеназу, гальмувати синтез лікотриєна В4 і зменшувати притік гранулоцитів до пошкоджених стінок судин, що сприяє покращенню стану ендотелію судин і м’язів судинної стінки.
Есцин впливає на венозний тиск, підвищуючи продукцію ПГ-F2. При цьому підвищується тонус венозних судин і відбувається більш щільне закривання венозних клапанів. Венотонізуючий ефект препарату ЕСКУЗАН реалізуються як щодо нормальних, так і варикозних вен. Крім того, венотонізуючий ефект реалізується завдяки вибірковій сенситизації гладеньких м’язів судин до іонів кальцію, що призводить до збільшення тонусу вен.
Вищенаведені ефекти препарату ЕСКУЗАН нині розцінено як ключ до патогенетичної терапії ХВН (Gallelli L., 2019).
Хронічна венозна недостатність
Проблема сучасного людства – захворювання серця і судин, а ХВН серед них – одне з найпоширеніших. Його відзначають до 40% жінок і 17% чоловіків (Beebe-Dimmer J., et al., 2013).
Фактори, що призводять до розвитку ХВН – жіноча стать, малорухливий спосіб життя, спадковість, надмірна маса тіла, спадковість, похилий вік, ТГВ та нетромботична обструкція клубової вени (синдром Мей-Турнера), прийом оральних контрацептивів, травми нижніх кінцівок, підвищений артеріальний тиск, вагітність, куріння.
Відчуття важкості, напруженості, дискомфорту в ногах, набряки (часто наростають упродовж доби), біль, судоми, свербіж, поколювання – часті характерні ознаки ХВН. Вираженість симптомів зменшується з відпочинком і підйомом ніг, та їх поява не пов'язана з фізичними вправами. Ця остання особливість відрізняє венозну недостатність від облітеруючих захворювань артерій нижніх кінцівок.
Під час прогресування захворювання можна відзначити розвиток варикозного розширення вен, болісності за їх ходом, рефрактерного набряку, шкірних змін (атрофії і гіперпігментації). На пізніших стадіях розвивається постійна гіперпігментація шкіри внаслідок відкладення гемосидерину після проникнення еритроцитів у екстравазальний простір, ліподерматосклероз – потовщення шкіри від фіброзу підшкірного жиру. Із прогресуванням захворювання, порушення мікроциркуляції та трофіки шкіри можуть призвести до утворення виразок, найчастіше – на медіальній поверхні голені (Patel SK, Surowiec SM., 2020). Ці пацієнти також мають підвищений ризик розвитку ТГВ і тромбоемболії легеневої артерії. Крім того, будь-яка незначна травма може викликати рясну кровотечу, що іноді може бути смертельним. Саме тому ХВН нижніх кінцівок – це захворювання, яке потребує якомога ранішнього і регулярного лікування для запобігання загрозливим ускладненням.
Стратегія лікування ХВН
Основне завдання – зменшити вираженість основних симптомів (біль, набряк, втомлюваність, важкість у ногах) та запобігти розвитку ускладнень (трофічні розлади, виразки), що потребують екстреної допомоги (кровотеча з варикозних вен, тромбоз поверхневих або глибоких вен).
Пацієнти повинні проходити консервативне лікування із періодичним підйомом ніг, фізичними вправами, контролем маси тіла і компресійною терапією, яка є тривалою і приносить користь тільки пацієнтам, які ретельно виконують правила. Хірургічне ж лікування потребує тривалої реабілітації та може викликати ускладнення: інфекцію, пошкодження артеріальної системи, травму нервів, рубцювання.
Основними засобами медикаментозного лікування ХВН є веноактівні препарати (ангіопротектори, капіляростабілізуючі засоби), в основному рослинного походження. До широко вживаних відносять ЕКК і його головний активний компонент – есцин (Dudek-Makuch M., Studzińska-Sroka E., 2015).
ЕСКУЗАН – альтернатива компресійній терапії
Компресійна терапія не в змозі розірвати або повернути назад каскад патологічних процесів, запущений при захворюванні. До того ж, для її застосування існує безліч обмежень, включаючи складність надягання, ожиріння, контактний дерматит, тендітна чи мокнуча шкіра (Raju S., Neglen P., 2009). Приблизно половина пацієнтів не можуть переносити тривалу компресійну терапію у зв’язку з відчуттям жару і сильного стиснення (Kiev J. et al., 1990; Erickson CA et al., 1995; Franks PJ et al., 1995; Jull AB et al., 2004; Raju S. et al., 2007).
Чи існує дієва та комфортна альтернатива? У журналі «The Lancet» опубліковано результати порівняльного плацебо-контрольованого дослідження в паралельних групах, в якому оцінені результати 12-тижневого застосування компресійного трикотажу і ЕКК порівняно з плацебо (Diehm C, et al., 1996). (рис. 2).
Рис. 2. Зміна обсягу нижніх кінцівок на тлі застосування ЕКК, плацебо і компресійного трикотажу
Автори дослідження дійшли висновку про: (1) статистично значуще зменшення обсягу кінцівок після лікування ЕКК (на 43,8 мл; р = 0,005) і застосування компресійного трикотажу (на 46,7 мл; р = 0,002); (2) еквівалентність ЕКК та компресійної терапії за ефективністю (р = 0,001).
ЕСКУЗАН з позиції доказової медицини
Дані близько двох десятків клінічних випробувань ЕКК/есцину свідчать про статистично значуще зменшення суб'єктивних відчуттів (болю, напруженості, втоми, свербіння, судом, парестезій та ін.). Доведено, що ЕСКУЗАН доцільно застосовувати для ефективного лікування пацієнтів із варикозними венами, набряками і венозними виразками (Gloviczki P. et al., 2011). Завдяки своїй плейотропній активності (протизапальній, протинабряковій, венотонізуючій, антиоксидантній, що поліпшує реологічні властивості), ЕСКУЗАН сприяє поліпшенню венозного кровотоку і тим самим зменшує набряклість і запалення тканин (Pittler M.H., Ernst E., 2012). Продемонстровано, що есцин «запечатує» протікаючі капіляри, покращуючи тонус венозних стінок і запобігаючи викиду ферментів, що ушкоджує кровоносні судини (Underland V. et al., 2012). Застосовувати ЕСКУЗАН можна для лікування хронічних захворювань вен (ХЗВ) різного ступеню тяжкості від С0 до С6 за класифікацією CEAP (табл. 1).
Таблиця 1. Оцінка тяжкості ХЗВ за клінічною класифікацією СЕАР
С0 |
Відсутність ознак захворювання вен |
С1 |
Розширення внутрішньошкірних вен (телеангіектазія) |
С2 |
Варикозне розширення вен |
С3 |
Варикозне розширення вен та незначний набряк кінцівки, незмінена шкіра |
С4 |
Зміни шкіри, зумовлені захворюванням вен, такі як пігментація, венозна екзема або ліподерматосклероз |
С5 |
Зміни шкіри та виразка, що загоюється |
С6 |
Зміни шкіри та активна виразка |
Примітка. За наявності симптомів ХЗВ до позначення клінічного класу додають S.
Оскільки патологічний симптомокомплекс у зв'язку з ХЗВ формується роками, для отримання стійкого і надійного ефекту курс лікування повинен бути тривалим і регулярним. ЕСКУЗАН призначають курсами, тривалість яких підбирається індивідуально. Для пацієнтів з класами С0S-C2S тривалість стандартного курсу лікування має складати 1,5-3 міс; при хронічному венозному набряку (С3), трофічних порушеннях шкіри і особливо відкритих виразках (С4-C6) – 3-6 міс і більше. І все це не рідше 2 рази на рік.
ЕСКУЗАН краплі приймають по 12-15 крапель 3 рази на добу. ЕСКУЗАН ЛОНГ капсули пролонгованої дії приймають по 1 капсулі 2 рази на добу. Завдяки системі модифікованого вивільнення активної речовини (пелети) вдалося зменшити кратність прийому препарату, що зручно для пацієнтів, які ведуть ведуть активний спосіб життя.
Лікування та профілактика при геморої
Консервативне лікування геморою з використанням есцину (ЕСКУЗАН) дозволяє забезпечити запобігання прогресуванню і ускладненням цього захворювання (Ezberci F., Ünal E., 2018). Ефективність та безпека есцину оцінена в подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні протягом 2-х тиж (Pirard J., et al., 1976). Статистично значуще поліпшення симптомів відзначали у 81,6% пацієнтів, а зменшення кровоточивості при ендоскопії – у 94,8%. При цьому досягають не лише тимчасового полегшення болю та усунення неприємних відчуттів, а тривале морфофункціональне покращення. Найчастіше добова доза есцину для лікування у разі геморою становить 100-150 мг/добу але при гострому гемороїдальному кризі може бути подвоєно (Ethem Unal., et al., 2018).
Корекція циркуляторних та метаболічних змін
Ескузан застосовують при патології кровообігу внаслідок травм, операцій, цереброваскулярних захворювань (EMA, 2009; Wang T, et al., 2009). Так, клінічний досвід застосування есцину в післяопераційний період у більш ніж 1200 пацієнтів, які перенесли різні хірургічні втручання, свідчить про статистично значуще зменшення набряклості і температури шкіри (Sirtori CR., 2001).
Типові побутові та спортивні травми призводять до звуження судин, вивільнення медиаторів запалення, підвищення тромбоутворення. Підвищення судинної проникності дозволяє нейтрофілам взаємодіяти з ендотелієм з наступною адгезією до нього. Клінічно це виглядає як набряк та біль, функціональне обмеження та зниження рухливості. Прийом ЕСКУЗАНУ у посттравматичний період зменшує запалення, набряк і збільшує венозний тонус, справляючи поліпшення венозної гемодинаміки (Gallelli L., 2019).
Добре відома лікарям і патогенетична дія ЕСКУЗАНУ при вегетативній дисфункції, особливо при церебрастенічному синдромі. Досить поширеною лікувальною тактикою є призначення ЕСКУЗАНУ у комплексному лікуванні у разі головного болю та мінімальної мозкової дисфункції за ознак порушеного тонусу вен та зменшеному відтоку крові від головного мозку.
Цукровий діабет – ще одна широка сфера застосування ЕСКУЗАНУ, оскільки його головний компонент – есцин, покращує стан судинної стінки, пригнічує виділення цитокінів запалення та сприяє підвищенню рівня ендогенних антиоксидантів (Guillaume M, Padioleau F., 1994; Küçükkurt I, et al., 2010). Потужні антиоксидантні та протизапальні властивості есцину також здатні зупиняти запальний каскад та окисний стрес, що відіграють центральну роль у діабетичній периферичній нейропатії (Sachin V., 2020).
Крім того, тіамін (вітамін В1), що додатково входить до складу ЕСКУЗАН краплі, посилює антиоксидантну дію препарату за рахунок пригнічення перекисного окиснення ліпідів і захищає мембрани клітин від токсичного впливу продуктів перекисного окиснення. В організмі тіамін перетворюється на кокарбоксилазу, яка є коферментом багатьох ферментних реакцій і грає важливу роль у вуглеводному, білковому і жировому обміні, а також у процесах проведення нервового збудження в синапсах. Тіамін активує метаболізм глюкози та покращує синтез та секрецію інсуліну (Luong KV, et al., 2012). Таким чином, ЕСКУЗАН краплі, завдяки додатковому компоненту тіаміну, доцільно призначити пацієнтам із цукровим діабетом.
Гормональний дисбаланс та індивідуальні патофізіологічні реакції на зміну гормонального фону під час менструального циклу, у постменопаузальний період та під час прийому гормональних контрацептивів підвищують ризик гіпонатріемії та набряків у жінок (Philbrick JT, et al., 2007). Здатність есцину (ЕСКУЗАН) «зачиняти» капіляри, що протікають, зменшувати активність лізосомних ферментів та підвищувати венозний тонус долає симптоми передменструального напруження та інших станів, пов’язаних із гормональною активністю (Rehn D, et al., 1996; Vries J., 2001).
Щонайменше два подвійних сліпих дослідження, проведені у здорових волонтерів, показали зменшення обсягу судин, проникності капілярів і вираженості набряку нижніх кінцівок після тривалого перельоту. Це ще одна перспективна сфера застосування ЕСКУЗАНУ. Необхідність профілактики тромбоемболічних явищ під час тривалих подорожей, особливо у осіб груп ризику, є нагальною медичною потребою (Philbrick JT, et al., 2007). ЕСКУЗАН як компонент комплексу профілактичних заходів може стати у нагоді подорожуючим.
ЕСКУЗАН: баланс безпеки та ефективності
Метааналіз досліджень із пероральним застосуванням есцину показав, що він добре переноситься, а його профіль побічних явищ – не вищий, ніж у плацебо (Siebert U, et al., 2002). При цьому ЕСКУЗАН краплі швидко абсорбуються (процес починається у ротовій порожнині) і зумовлюють швидкий терапевтичний ефект. ЕСКУЗАН ЛОНГ у капсулах пролонгованої дії також має сприятливий профіль безпеки. По-перше, оболонка капсули захищає травний тракт від подразнення. По-друге, капсули пролонгованої дії ЕСКУЗАН ЛОНГ, сприяють вирівненню фармакокінетичного профілю препарату: знижується ступінь коливань концентрації діючої речовини в крові і тканинах, завдяки чому підтримується постійна концентрація в терапевтичному діапазоні, забезпечуючи очікуваний стабільний терапевтичний ефект, і при цьому знижується частота виникнення побічних ефектів. У разі застосування венотоніків у твердих лікарських формах зі звичайним вивільненням коливання концентрації діючої речовини неминучі, значно сильніші й періодично повторюються. За рахунок цього можуть спостерігатися недостатній терапевтичний ефект і/або доволі часті небажані ефекти, що змушують пацієнта переривати курс лікування.
За офіційними даними, у разі застосування засобу ЕСКУЗАН у капсулах побічні реакції трапляються рідко, в основному з боку травної і нервової системи. Небажані явища при використанні препарату в краплях – взагалі рідкі (подразнення слизової оболонки травного тракту, реакції гіперчутливості). Хороший профіль безпеки – це ще одна перевага ангіопротектора ЕСКУЗАН, порівняно із препаратами біофлавоноїдів (діосміну, гісперидину), які часто (від ≥1/100 до <1/10) дають побічні реакції з боку органів травлення (діарея, диспепсія, нудота, блювота). Для профілю безпеки препарату на основі рускусу (іглиці) також властива часта діарея, іноді тяжка (ризик зменшення маси тіла і порушення водного/електролітного балансу), що може стати причиною відміни препарату.
Насамкінець, щодо порівняльної ефективності препаратів венотонічної та ангіопротекторної дії. Вона оцінена щодо препаратів, що були у широкому застосуванні десятки років (Pittler MH, Ernst E., 1998). У такій ситуації запрошенням до дискусії можна вважати експертну думку фармаколога, що займається розробленням препаратів, зокрема, ангіопротекторів (табл. 2).
Таблиця 2. Порівняльна характеристика ангіопротекторних і венотонічних засобів (Цубанова Н.А., 2003)
Ефекти |
Есцин (Ескузан®) |
Іглиця + гесперидин + вітамін С |
Діосмин + гесперидин |
Троксерутин |
Зниження проникності судин |
+++ |
+ |
++ |
++ |
Венотонічний |
++ |
+++ |
++ |
|
Протизапальний |
++ |
+ |
+ |
|
Антиагрегантний |
+ |
+ |
||
Посилення лімфовідтоку |
+ |
+++ |
++ |
+ |
Покращення трофіки |
+ |
+ |
+ |
|
Зниження ламкості капілярів |
+ |
++ |
++ |
|
Відносна ефективність, балів |
11 |
11 |
9 |
5 |
Таким чином, призначаючи ЕСКУЗАН, венотонік з ендотелійпротекторними властивостями, лікар може розраховувати на комплексну системну дію препарату, пов’язану з корекцією широкого спектра різних патофізіологічних чинників циркуляторних порушень. Зважаючи на широке розповсюдження порушень тонусу, трофіки та функціонування судинної стінки, ЕСКУЗАН стане у нагоді при багатьох патологічних станах, що зустрічаються у практиці сімейного лікаря, невролога, ендокринолога, травматолога, гінеколога.
Список використаної літератури
- Beebe-Dimmer J.L., Pfeifer J.R., Engle J.S., Schottenfeld D. (2005) The Epidemiology of Chronic Venous Insufficiency and Varicose Veins. Ann. Epidemiol., 15(3): 175–184. 10.1016/j.annepidem.2004.05.015.
- de Vries J. (2001) The Pharmacy Guide to Herbal Remedies (Pharmacy Guides). Mainstream Publishing Company, 280 р.
- Diehm C., Trampisch H.J., Lange S. et al. (1996) Comparison of leg compression stocking and oral horse-chestnut seed extract therapy in patients with chronic venous insufficiency. Lancet, 347(8997): 292–294. doi:10.1016/s0140-6736(96)90467-5.
- Dogné S., Flamion B., Caron N. (2018) Endothelial Glycocalyx as a Shield Against Diabetic Vascular Complications: Involvement of Hyaluronan and Hyaluronidases. Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol., 38(7): 1427–1439. doi: 10.1161/ATVBAHA.118.310839.
- Dudek-Makuch M., Studzińska-Sroka E. (2015) Horse Chestnut — Efficacy and safety in chronic venous insufficiency: An overview. Revista Brasileira de Farmacognosia. 29. 10.1016/j.bjp.2015.05.009.
- European Medicines Agency (2009) Assessment report on Aesculus Hipoocastanum L., semen (http://www.ema.europa.eu/documents/herbal-report/assessment-report-aesculus-hippocastanum-l-semen_en.pdf).
- Ezberci F., Ünal E. (2018) Aesculus Hippocastanum (Aescin, Horse Chestnut) in the Management of Hemorrhoidal Disease: Review. Turkish J. Color. Dis., 28: 54–57.10.4274/tjcd.16442.
- Frick R.W. (2000) Three treatments for chronic venous insufficiency: escin, hydroxyethylrutoside, and Daflon. Angiology, 51(3): 197–205. DOI: 10.1177/000331970005100303.
- Gallelli L. (2019) Escin: a review of its anti-edematous, anti-inflammatory, and venotonic properties. Drug Des. Devel. Ther., 13: 3425–3437.
- Guillaume M., Padioleau F. (1994) Veinotonic effect, vascular protection, antiinflammatory and free radical scavenging properties of horse chestnut extract. Arzneimittel-forschung, 44(1): 25–35.
- Küçükkurt I., Ince S., Keleş H. et al. (2010) Beneficial effects of Aesculus hippocastanum L. seed extract on the body’s own antioxidant defense system on subacute administration. J. Ethnopharmacol., 129(1): 18–22.
- Luong K.V., Nguyen L.T. (2012) The impact of thiamine treatment in the diabetes mellitus. J. Clin. Med. Res., 4(3): 153–160. doi:10.4021/jocmr890w.
- Patel S.K., Surowiec S.M. (2020) Venous Insufficiency (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28613694/).
- Philbrick J.T., Shumate R., Siadaty M.S. et al. (2007) Air travel and venous thromboembolism: a systematic review. J. Gen. Intern. Med., 22(1): 107–1114. doi:10.1007/s11606-006-0016-0.
- Pirard J., Gillet P., Guffens M. et al. (1976) Etude en double aveugle du Reparil en Proctologie. Rev. Med. Liege, 31: 343–345.
- Pittler M.H., Ernst E. (1998) Horse-chestnut seed extract for chronic venous insufficiency. Arch. Dermatol., 134: 1356–1360.
- Pittler M.H., Ernst E. (2012) Horse chestnut seed extract for chronic venous insufficiency. Cochrane Database Syst. Rev., 11(11): CD003230. doi:10.1002/14651858.CD003230.pub4.
- Reitsma S., Slaaf D.W., Vink H. et al. (2007) The endothelial glycocalyx: composition, functions, and visualization. Pflugers Arch., 454(3): 345–359. doi:10.1007/s00424-007-0212-8.
- Rehn D., Unkauf M., Klein P. et al. (1996) Comparative clinical efficacy and tolerability of oxerutins and horse chestnut extract in patients with chronic venous insufficiency. Arzneim-Forsch., 46: 483–487.
- Siebert U., Brach M., Sroczynski G. et al. (2002) Efficacy, routine effectiveness, and safety of horsechestnut seed extract in the treatment of chronic venous insufficiency. A meta-analysis of randomized controlled trials and large observational studies. Int. Angiol., 21(4): 305–315.
- Sirtori C.R. (2001) Aescin: pharmacology, pharmacokinetics and therapeutic profile. Pharmacol Res., 44(3): 183–193. doi:10.1006/phrs.2001.0847.
- Suryavanshi S.V., Kulkarni Y.A. (2020) Escin alleviates peripheral neuropathy in streptozotocin induced diabetes in rats. Life Sci., 254: 117777. doi: 10.1016/j.lfs.2020.117777.
- Unal E., Topcu A., Yuksekdag S., Ozkan O.F. (2018) Mechanisms of Action that Contribute to Efficacy of Aesculus hippocastanum (Aescin, Horse Chestnut) in Hemorrhoidal Disease: Pharmacokinetics and Therapeutic Profile (https://www.ecronicon.com/ecpt/pdf/ECPT-06-00240.pdf).
- Wang G., Tiemeier G.L., van den Berg B.M. et al. (2010) Endothelial Glycocalyx Hyaluronan. Am. J. Pathol., 190(4): 781–790.
- Wang T., Fu F., Zhang L. et al. (2009) Effects of escin on acute inflammation and the immune system in mice. Pharmacol. Rep., 61(4): 697–704. doi:10.1016/s1734-1140(09)70122-7.
- Yılmaz O., Afsar B., Ortiz A., Kanbay M. (2019) The role of endothelial glycocalyx in health and disease. Clin. Kidney J., 12(5): 611–619. https://doi.org/10.1093/ckj/sfz042.
Підготувала Дар’я Полякова
Опубліковано в журналі «Український медичний часопис» №10'2020